Можливо ви помічали, що коли повертаєтеся додому з далекої подорожі, то усе виглядає трохи іншим. Насправді це змінилися ви. Подорожуючи ми змінюємось і вже не повертаємося тими, якими були раніше. Може саме тому хтось і відправляється у подорож чи взагалі переїзджає жити в іншу місцевину. Щоб змінитись. Щоб знайти щось цінне для себе. Чи у собі.
Проте до змін може привести не тільки подорож зовні, але і подорож внутрішнею територією. І саме територія внутрішнього світу людини досі залишається малодослідженою.
Цікаво, що цю terra incognita душі досліджували задовго до психоаналітиків люди старого світу. Про це свідчать рукописи із детальними описами медитативних психотехнік, сакральне мистецтво, символізм давньої архітектури і ...казки. Все більше дослідників говорять зараз про те, що в стародавніх казках, легендах і міфах збереглися певні психологічні знання, які зашифровані мовою символів і які можна використовувати практично.
Вперше про це я почув на зустрічі школи традиції Гурджиєва-Успенського. Тоді одна вчителька цієї школи з Америки неймовірно цікаво тлумачила епізод зустрічі Одісея з велетнем-циклопом. Персонажі цього епізоду представляли певні сили нашої душі, мовою психології - субособистості, які допомагають чи заважають у духовному зростанні. Якщо говорити термінологією Гурджиєва, то йшлося про частини "хибної і справжньої особистості". Я був вражений тим, наскільки чітко у такому давньому тексті були описані ті психологічні закономірності, які тільки починають відкривати сучасні психологи і психотерапевти.
Далі мою увагу до казок і легенд як джерел псхологічних знань привернув пітерський психолог-містик В.В.Жикаренцев. У своїй книзі "Древняя мудрость Руси. Сказки. Летописи. Былины." він подає досить глибоку систему розшифровування слов’янських казок. Як і вищезгадана вчителька школи Гурджиєва, Жикаренцев також стверджує, що події, про які йдеться у казках, насправді описують реальні події в просторі душі тієї людини, яка займається духовним розвитком. Персонажі ж казок трактуються ним як різні сили людини, з якими приходиться мати справу на шляху до Бога1.
Ще один автор, який пише про прямий зв'язок міфів і нашого внутрішнього світу - Джин Шінода Болен, психіатр, Юнгівський аналітик. У своїх книгах «Богині в кожній жінці» та «Боги в кожному мужчині» вона пише, що мужчини і жінки «подкоряются могутнім внутрішнім силам – архетипам, які можна персоніфікувати образами древнєгрецьких богинь та богів». Ці архетипи визначають поведінку і почуття людини, а усвідомлення цих сил та робота з ними приводить до глибокого розуміння самого себе, більшого прийняття себе і самотрансформації.
Ще один автор, який пише про прямий зв'язок міфів і нашого внутрішнього світу - Джин Шінода Болен, психіатр, Юнгівський аналітик. У своїх книгах «Богині в кожній жінці» та «Боги в кожному мужчині» вона пише, що мужчини і жінки «подкоряются могутнім внутрішнім силам – архетипам, які можна персоніфікувати образами древнєгрецьких богинь та богів». Ці архетипи визначають поведінку і почуття людини, а усвідомлення цих сил та робота з ними приводить до глибокого розуміння самого себе, більшого прийняття себе і самотрансформації.
Наостанок варто згадати ще одного поважного дослідника, який розглядає тему знань, зашифрованих у казках. Це Чог‘ял Намкай Норбу, корінний тибетець, видатний духовний вчитель, професор тибетської і монгольської мови та літератури Інституту сходознавства Неаполітанського університету, дослідник Тибету.
У книзі «Друнг, Дэу и Бон, Традиции преданий, языка символов и бон в древнем Тибете» він описує передання традиції Бон2 «Притча про царевича» та «Цар - в’язень». Намкай Норбу трактує події і персонажі цих притч як різні складові внутрішнього світу свідомості людини, яка практикує шлях медитації та має на меті досягнення просвітлення. А виникнення казок, міфів та легенд він пов’язує із важливою частиною духовності древнього добуддистського Тибету, Друнг, яка мала на меті підготувати людей до основного релігійного вчення Бон.
Не знаю, чим нам вдастся практично використовувати ті древні психологічні знання з казок і міфів без досягнень сучасної психології і психотерапії і без досвіду сучасних майстрів духовного зростання. Можливо колись давно прослуховування міфу чи казки древньою людиною мало силу якщо не трансформувати її внутрішній світ, то хоча б підготувати до методів трансформації. Можливо сьогодні персонажі міфів та казок не є такими значимими для сучасної людини, як колись. Та мене інтригує сам факт: люди минулого залишили нам дороговкази на шляху, яким вони досягали духовних вершин. Думаю, ті дороговкази варті уваги.
2 Бон – це стародавня тибетська релігія, яка була поширена в Тибеті задовго до прийняття ним буддизму і в якій також є вчення про просвітлення. Існує і в наш час.
1 Дослідження Жикаренцева цікаві ще й тим, що знання, почерпнуті з древніх казок він поєднує з багаторічним досвідом практики буддистської медитації Віпассана. Ця духовна практика працює із самою серцевиною людини і приводить до повної самотрансформації.
